Що розкаже Кропивницький?

У Кропивницькому презентували грандіозній проєкт, присвячений 140-річчю утворення першого українського професійного театру, – локально-віртуальну мандрівку «Що розкаже Кропивницький?».

З ідеєю створення унікального проєкту виступив Державний архів Кіровоградського області, до якого доєднались Обласна універсальна наукова ї бібліотека імені Дмитра Чижевського, Музей мистецтв, Літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого, Меморіальний музей Марка Кропивницького (відділ Кіровоградського обласного краєзнавчого музею) та Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичного театр імені Марка Кропивницького.

То що ж представляє собою мандрівка? Це віртуальні відвідини шести локацій, по яких учасників презентації провела Тетяна Гончарова – начальниця відділу інформації та використання документів держархіву.

Як підкреслила директорка головної книгозбірні області Валентина Животовська, завдяки проєкту кожний, хто цікавиться історією театру та іменами видатних українських акторів, на єдиній платформі зможе отримати інформацію про унікальні документи, матеріали, видання, особисті речі корифеїв, які зберігаються в культурних закладах міста.

Перша зупинка на мапі подорожі називається «Зі сторінок архівних джерел» і розповідає про документи та матеріали з історії першого українського професійного театру, життя і діяльність його корифеїв, які зберігаються в обласному держархіві. Зокрема, можна побачити актовий запис про народження Кропивницького, автобіографію Марка Лукича, надруковану в альманасі «Вісник Європи» 1906 року та інші унікальні документи.

Другою зупинкою – «У гостях у Тобілевичів» – став музейний фонд Літературно-меморіального музею Карпенка-Карого, де зберігаються фото-документальні матеріали та меморії членів родини Тобілевичів та їх нащадків, яким більше ста років.

«Український театр очима художників» – третя зупинка локально-віртуальної мандрівки. До її створення доклали свій хист науковці Музею мистецтв, які підготували мультимедійну виставку з фондів музею і завдяки яким можна побачити уривки зі спектаклів за п’єсами корифеїв, а також за участю Гайдамаки (Дмитра Вертепова) – дідуся відомого художника-земляка Петра Оссовського.

Побачити експозицію меморіального музею видатного діяча українського театру допоможе зупинка «Відвідини садиби М. Л. Кропивницького». Саме в цьому домі в перервах між гастролями протягом майже двох десятирічь жив Марко Лукич та його родина.

Бібліотека Чижевського представлена зупинкою «Книгозбірня: корифеї театру». В бібліотеці зберігаються видання, що розповідають про акторів, які стояли у витоків створення українського професійного театру. Крім того, мандрівники перейшовши за посиланням на бібліотечний сайт, мають можливість подивитись медійний проєкт «Єлисаветградський абрис. Персони українського театру», який розповідає про Марка Кропивницького, Івана Карпенка-Карого, Миколу Садовського, Панаса Саксаганського та Марію Садовську-Барілотті у форматі біографій, бібліографій, музейних експозицій та повнотекстових творів, оцифрованих книгозбірнею.

Світлини із зображенням сцен із спектаклів за творами наших корифеїв, які йшли у Кіровоградському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Марка Кропивницького у різні роки, можна побачити, зупинившись на локації «Калейдоскоп театральних персонажів».

Заключним словом презентації став живий голос Марка Кропивницького, який 1906-го записав шевченківські «Думи мої, думи мої».